Гематологічні зміни під час вагітності

Нормальний перебіг вагітності, як зазначалось раніше, супроводжується зростанням ОЦК. Таке його збільшення виникає за рахунок як об’єму плазми , так і об’єму формених елементів крові.

Кількість циркулюючих еритроцитів прогресивно зростає впродовж всієї вагітності. Відбувається це завдяки стимулюючому впливу еритропоетину, що синтезується тканинами нирок під дією прогестерону. Посилений гемопоез і збільшення абсолютної кількості еритроцитів супроводжуються зростанням загальної кисневої ємкості крові і направлені на компенсацію підвищеної потреби організму вагітної в кисні шляхом прискорення переносу його по кровоносному руслу.

Однак, функція гемопоетичних органів відстає від швидкості збільшення об’єму циркулюючої рідини, тому при вагітності має місце аутогемодилюція, що супроводжується зниженням рівня гемоглобіну і кількості еритроцитів в одиниці об’єму крові. Це є суттєвим фактором, що сприяє виникненню анемій.

Кількість лейкоцитів під час вагітності коливається в широких межах (від 5х109/л до 12х109/л). В середньому вона дещо підвищується за рахунок зростання рівня нейтрофільних гранулоцитів.

Кількість тромбоцитів під час вагітності суттєво не змінюється.

Починаючи з ранніх термінів вагітності (12 тижнів гестаційного процесу) спостерігається тенденція до посилення активності зсідання крові. Підвищується вміст в крові фібриногену, причому в останні 2 місяці вагітності приріст цього білка в крові найбільше інтенсивний. З 6-го місяця гестації виявляються інші зрушення в системі згортання крові: час рекальцифікації укорочується, підвищується толерантність плазми до гепарину, збільшується швидкість ретракції і утворення згустку. Фібринолітична активність понижується, особливо перед родорозрішенням.

Такі зсуви балансу між зсідальними і протизсідальними властивостями крові в сторону гіперкоагуляції є важливим пристосуванням (процесом до крововтрати в пологах).

5.1.